Ендометріома: Опирувати чи ні?
Ендометріальна кіста є одним із неприємних проявів хронічного захворювання під назвою ендометріоз. Вона розвивається у кожної десятої жінки при цьому захворюванні і завдає чимало занепокоєнь.
Як відомо, при ендометріозі клітини ендометрію поширюються за межі внутрішнього шару матки у різні ділянки організму жінки. Таким чином з'являються осередки запалення, що кровоточать під час менструації. Одним з них є ендометріальна кіста. Вона може з'явитися як в одному яєчнику, так і кілька разів за два.
Основною проблемою, що супроводжується, є гормональні порушення. Якщо розміри кісти досягають понад трьох сантиметрів, жінку починає непокоїти больовий синдром. Він з'являється під час статевого акту, після фізичних навантажень та під час менструації, які при ендометріозі досить рясні та тривалі. ⠀
Але підступність цієї кісти полягає в тому, що вона поступово "з'їдає" запаси яйцеклітин, що значно впливає на репродуктивне здоров'я жінки. Якщо ж її розміри невеликі, то симптомів може і не бути. Тому для жінки, яка планує у майбутньому вагітність важлива рання діагностика. ⠀
Яка ж тактика лікування ендометріальних кіст?
Консервативне лікування включає приймання гормональних препаратів і обов'язкове спостереження (УЗД контроль) кожні три місяці у доктора гінеколога. Враховуючи негативний вплив цієї кісти на яєчники, важливо розуміти, що довго відкладати із зачаттям дитини небажано. До того ж під час вагітності репродуктивна система перебуває у стані спокою, що доброчинно впливає на ендометріальну кісту.
Якщо ж розміри кісти перевищують 5 см і при цьому є виражений больовий синдром, то в цьому випадку правильним рішенням є планова лапароскопія – хірургічне видалення кісти. Небезпека полягає в тому, що досягаючи великих розмірів кіста може луснути або перекрутитись і в цьому випадку знадобиться термінове оперативне втручання.
Тому якщо у Вас виявили ендометріальну кісту, важливо вчасно проводити УЗД дослідження, щоб контролювати її розміри та стан.
Що ж до видалення невеликих кіст, лікарі репродуктологи не рекомендують видаляти їх, а лікувати консервативними методами. Річ у тім, що кожне операційне втручання на яєчник та поряд з ним суттєво знижує оваріальний резерв жінки.
Тому для лікаря репродуктолога важливо звісити усі "За" та "Проти" перед тим, як вирішитися з тактикою лікування кісти. Також обов'язково враховувати репродуктивні плани жінки.
Адже оперативне лікування не вирішує проблему - кожна жінка з ендометріозом знаходиться в групі ризику рецидива розвитку кісти. А повторні операції негативно впливають на стан яєчника.
